07.11.2019 23:14
Без обмежень
34 views
Rating 0 | 0 users
 © Франко Іван

Не знаю, що мене до тебе тягне

Не знаю, що мене до тебе тягне

Чим вчарувала ти мене, що все, 

Коли погляну на твоє лице, 

Чогось мов щастя й волі серце прагне


І в груді щось метушиться, немов

Давно забута згадка піль зелених, 

Весни і цвітів, – молода любов

З обійм виходить гробових, студених.


Себе я чую сильним і свобідним, 

Мов той, що вирвався з тюрми на світ;

Таким веселим, щирим і лагідним, 

Яким я був за давніх, давніх літ.


І, попри тебе йдучи, я дрижу, 

Як перед злою не дрижав судьбою;

В твоє лице тривожно так гляджу, –

Здаєсь, ось-ось би впав перед тобою.


Якби ти слово прорекла мені, 

Я б був щасливий, наче цар могучий, 

Та в серці щось порвалось би на дні, 

З очей би сліз потік поллявся рвучий.


Не знаємось, ні брат я твій, ні сват, 

І приязнь мусила б нам надокучить, 

В житті, мабуть, ніщо нас не сполучить, 

Роздільно нам прийдеться і вмирать.


Припадком лиш не раз тебе видаю, 

На мене ж, певно, й не зирнула ти;

Та прецінь аж у гріб мені – се знаю –

Лице твоє прийдеться донести.




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Іван Франко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо