09.11.2019 20:38
для всіх
217
    
  - | -  
 © Стельмах Михайло

Заячий секрет

Заячий секрет

Заєць-батько у крамниці

Піввідра купив пшениці, 

Сів з пшеницею на віз

І на млин її завіз.

У млині коза в спідниці

Точно зважила пшеницю, 

А мірошник, сплюх-борсук, 

В діжку висипав мірчук, 

Записав його у книжку

Та й вмостився спати в діжку —

Ліг на лапу і за мить

Так хропе, що млин тремтить.

Бідний заєць ледь не плаче:

— Встань, борсуче, встань, земляче.

Роздери зайчаткам круп

І на кашу, і на суп, 

Бо нема зимою паші, 

Діти ж просять супу й каші.

— Хай пождуть зайчатка трішки, —

Обізвавсь борсук із діжки.

— Я лиш зиму пересплю, 

А весною круп вмелю, —

Та й накрився з головою

Кожушиною новою.

Заєць схлипнув у млині:

— Що ж робить тепер мені? —

Лихо зайцеві у світі —

Пропадуть без манни діти.

Кізка ніжками туп-туп:

— Ми самі намелем круп! —

Та й бігом з відром угору, 

В кіш пшеницю сипле скоро.

Затремтів старенький млин

І почав молоти він...


Розпрощавшися з козою, 

Заєць біг в ліси з крупою, 

А до зайця навпрошки

Звідусіль спішать дітки, 

Похуділі, помарнілі, 

Та усі для зайця милі.

Заєць каже казку їм

І веде усіх у дім.

В домі зайця піч здорова, 

А у ній сухенькі дрова.

Заєць дрова запалив, 

У горня водиці влив, 

Із відра засипав круп

Та й до печі туп-туп-туп:

— Гей, варися, манна каша, 

На усю родину нашу... —

Прямо з полум`я горщок

Заєць ставить на пеньок.

Каша вийшла без догани —

Діти всю поїли манну, 

Потім, ставши у кружка, 

Станцювали козачка.

З того дня щодня без каші

Не жили зайчата наші, 

І на диво звірини

Стали дужими вони.


Якось їх побіля лугу

Перейняв старий вовцюга, 

Гнався, гнавсь за ними вовк, 

А який із того толк?

Впав, захекавшись, в знемозі

А зайчата на дорозі

Стали весело кружка

Та й танцюють козачка.

Вовк дивився, вовк журився

І голодним в ліспоплівся;

Знав би він секрет зайців, —

Сам би кашу манну їв!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!