16.11.2019 09:56
для всіх
77
    
  1 | 1  
 © Добродій Ольга Іванівна

Розсипавши скарби


Розсипавши скарби на пів дорозі, 

Згубивши віру, а відтак – й маршрут, 

Відігріваю душу на морозі

Гарячим доторком твоїх жаданих рук.


Посіявши роки за видноколом, 

Я ще готуюся колись зібрать врожай

Щодня іду без тебе, як по колу, 

А хочеться з тобою і щоб в рай.


Вдивляючись у вічно синє неба, 

Шукаючи себе серед хмарин, 

Подумаю – а, може, так і треба –

Не мірять щастя кількістю годин?


Роздавши всі борги – кому що винна –

Відмірявши найкраще для дітей, 

Прийду до тебе, як дощу краплина, 

Впаду грозою до твоїх дверей.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!