Коли надворі сніг
Минувся листопад… і мокрі клени
Свій одяг сушать на землі.
Уже й забули, що колись були зелені,
А так ще хочеться побути у теплі.
Синичка прилетіла до господи,
У шибку час від часу загляда.
Неначе просить: - Будьте, люди, добрі,
Насипте курам і мені зерна.
Вже хмари завантажилися снігом,
Їх ледве-ледве тягне вітродув.
Зимові сани йдуть за ними слідом,
Мороз ставок ключем своїм замкнув.
Іде зима!!! А в мене в хаті літо
Під грубкою свій вигріває бік,
Насіння просіває через сито,
У глечики березовий ховає сік.
Співає жаворонками вранці,
Цвіте квітками на вікні,
Горить вишнями на рум`янці,
Шумить степами на стіні.
Коли надворі сніг і тужа,
Щоб не замерзнула душа,
Заклич у хату літо, друже.
Нехай тебе не полиша.
