18.11.2019 00:39
для всіх
143
    
  3 | 3  
 © Пі - Падіння Деградація Занепад

Кохана, можна розпалю камін?

Кохана, можна розпалю камін

Мені не холодно, лише бракує слова,  

Скажи ще раз - навіщо я тобі? 

В ту мить, коли займуться дрова. 

Щоб я, напевне, вкотре не почув 

Оте тремтіння в голосі і тілі,  

Коли палає непокірний дуб 

Віддаючи тепло старенькій хаті. 

Ні, не потрібно метушні. 

Я приберу, коли скінчиться дійство. 

Сядь біля мене на потертому коврі,  

Хай мжичка моросить собі неспішно. 

Всерівно, що там зараз за вікном,  

Яке століття пропливає над порталом,  

Хіба не вічність - вечір цей у двох,  

Що наче сон розвіється туманом. 

Залишаться обійми і тепло,  

А діти назвуть те все коханням,  

Онуки посміються, - в діда з бабою любов,  

Торкаючись ще теплого каміння. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!