Страх твій граничить моє майбутнє
Страх твій граничить моє майбутнє.
Форматує усі сподівання.
Розмиває акварелі хитке підгрунтя,
Залишаючи лише сновидіння.
Лиш ріка, що пливе повз бажання,
Крізь каміння і урвища днів,
Кличе проти, кудись у верхів`я,
До початків сотворення снів.
Тільки ми зупинитись не в силі.
Течія як солодка лінь
Пестить вбогість погожоїї днини,
Безкінечних пустих хотінь.
А за обрієм - страх, як вічність.
Не пустититись би берегів...
Не розтрачена залишається вірність
Підневільних коханню рабів.