23.11.2019 17:04
Без обмежень
124 views
Rating 5 | 5 users
 © Надія Бойко

Червона смерть

Жнива... Вродило ж як! Та що з того́, 

Як на столі, о Боже? – ані крихти.

Й до Нього у молитві, одного́, 

Вуста шепочуть немічні, притихлі:


"За що, мій Боже, кара ця, скажи?

За що дитятко голодом караєш

І косиш людство серед житніх жнив?

Подай дитині хлібчика окраєць!


Чия вина – того́ хай буде гріх!

А дітям – їсти, просять їсти діти.

Спаси, Всевишній, ти дітей своїх!" –

Й не зчулась, як у дім ввійшли "совіти".


Село притихло... Мо́вчанка німа.

Мале дитятко й далі кличе маму.

Немає мами. Мами вже нема…

Лиш смерть червона никає дворами..





м.Львів 23.11.2019




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 23.11.2019 20:38  Надія => © 

Дякую за цей болючий, правдивий вірш. Слів немає, одні емоції і сльози...  

 23.11.2019 20:20  Борис Костинський => © 

Блискуче! Аплодую Вам, пані Надія, щиро! Вічна пам`ять усім жертвам більшовицької чуми! 

Публікації автора Надія Бойко

Літературні авторські твори, вірші, проза, публіцистика та інше