26.06.2011 16:19
-
232
    
  3 | 3  
 © Толік Панасюк

Научіть мене слухати тишину 

Не загубитись ідучи полем. 

Хочу учитися у дощу 

По калюжах ходити босим. 


У струмка - говорити пошепки. 

У скали - терпеливо ждати. 

У зорі - горіти вогником. 

В осені - посліднє віддати. 


Я проситиму у трави 

Научити мене бути лагідним. 

У верби – не ховаючись плакати. 

У троянди – стати для когось бажаним. 


У метеликів – жити красиво. 

У роси – чистоти і свіжості. 

У веселки – творити диво. 

У плюща – плетіння хитрощів. 


У самотнього дуба – надійності, 

Стабільності, мудрості, непохитності. 

В блискавиці – розкутості. 

В драпаків – безкомпромісності. 


Научіть мене бути людиною, 

Знадобиться в житті. 

Не все береться силою, 

Є резонатори хвиль над малі. 



Дрогобич, 2011

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 15.02.2012 11:19  Тетяна Чорновіл => © 

Думаю, Ви все те вмієте! :)) Дуже сподобався вірш!

 15.02.2012 11:11  Сашко Новік 

бомба, дуже сподобалось. в природи треба брати приклад