28.11.2019 16:00
for all
23 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Добродій Ольга Іванівна

Горіхи


В горіховій шкарлупі заховався день, 

Замерз, зіщулився, зробився геть мізерний.

А дітвора горіхи до кишень

Кладе, збирає у торби і жмені.


І скільки тих горіхів на горі, 

Посушених під стріхою, де комин?

У нашому старенькому дворі

Життя рахується горіхами в долоні…


І кожен з них за смаком не такий, 

Солодкий, твердий, зсохся чи зацвілий…

Старанно розбиваю свій – гіркий, 

Чи до смаку, коли ти зголднілий?


Летять шкарлупи у ясний вогонь, 

Лишаючи по собі тільки пам`ять.

Горіхів слід – зчорнілий слід долонь –

П`янить, бурлить і голову дурманить.


Хай заздрісно вдивляються всі ті, 

Котрі горіхи просякчас ховають, 

Шкодуючи хоч дрібочку собі, 

Життя проживши, смак життя не знають...


А час горіхом на землі росте, 

Врожай новий – то ціле покоління…

Нічого не змінити, та, проте, 

Вирішувати нам, яке дамо насіння


Добродій Ольга Іванівна цікавиться

  • Добродій Ольга ІванівнаМожете залишити хоча б два слова про прочитане?
  • два слова

Публікації: Добродій Ольга Іванівна

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 01.12.2019 15:28  © ... => КАЛЛИСТРАТ 

Вам спасибі!!! 

 28.11.2019 16:57  КАЛЛИСТРАТ => © 

+++ ! Спасибо.