28.11.2019 16:00
Без обмежень
12 views
Rating 5 | 1 users
 © Добродій Ольга Іванівна

Горіхи


В горіховій шкарлупі заховався день, 

Замерз, зіщулився, зробився геть мізерний.

А дітвора горіхи до кишень

Кладе, збирає у торби і жмені.


І скільки тих горіхів на горі, 

Посушених під стріхою, де комин?

У нашому старенькому дворі

Життя рахується горіхами в долоні…


І кожен з них за смаком не такий, 

Солодкий, твердий, зсохся чи зацвілий…

Старанно розбиваю свій – гіркий, 

Чи до смаку, коли ти зголднілий?


Летять шкарлупи у ясний вогонь, 

Лишаючи по собі тільки пам`ять.

Горіхів слід – зчорнілий слід долонь –

П`янить, бурлить і голову дурманить.


Хай заздрісно вдивляються всі ті, 

Котрі горіхи просякчас ховають, 

Шкодуючи хоч дрібочку собі, 

Життя проживши, смак життя не знають...


А час горіхом на землі росте, 

Врожай новий – то ціле покоління…

Нічого не змінити, та, проте, 

Вирішувати нам, яке дамо насіння




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 01.12.2019 15:28  © ... => КАЛЛИСТРАТ 

Вам спасибі!!! 

 28.11.2019 16:57  КАЛЛИСТРАТ => © 

+++ ! Спасибо. 

Публікації автора Добродій Ольга Іванівна

Літературні авторські твори, вірші, проза, публіцистика та інше