Зимова ніч
Не бачених, не чуваних чудес
Все сипле снігом заметіль відверто:
Готові рифми вже для поетес,
І нариси нудьгуючих мольбертів.
І перші, незнайомих слів рядки,
Слідами пробіжать до виднокола.
Сніжинки закружляют залюбки
У танці із зірками, що навколо.
Розсиплеться мукою по дворам
Пухнастий сніг. Позасипає осінь.
Шевченківським похиленим хаткам
В соломяних дахах навіє просідь.
І заснують нитками димарі,
На спицях місяця заплетуть ковдру ночі.
Заколихають світло ліхтарі,
І вогники у грубах затріпочуть.
Повиринають тіні із пітьми,
На білий колір сірим полягають.
Шепоче вітер казочки зими
І заметіль на гойдалці гойдає.