05.01.2020 21:48
Без обмежень
20 views
Rating 5 | 2 users
 © Самотній Кіт

Зимова ніч

Не бачених, не чуваних чудес 

Все сипле снігом заметіль відверто: 

Готові рифми вже для поетес,  

І нариси нудьгуючих мольбертів. 

 

І перші, незнайомих слів рядки,  

Слідами пробіжать до виднокола. 

Сніжинки закружляют залюбки 

У танці із зірками, що навколо. 

 

Розсиплеться мукою по дворам 

Пухнастий сніг. Позасипає осінь. 

Шевченківським похиленим хаткам 

В соломяних дахах навіє просідь. 

 

І заснують нитками димарі,  

На спицях місяця заплетуть ковдру ночі. 

Заколихають світло ліхтарі,  

І вогники у грубах затріпочуть. 

 

Повиринають тіні із пітьми,  

На білий колір сірим полягають. 

Шепоче вітер казочки зими 

І заметіль на гойдалці гойдає. 




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Самотній Кіт

Літературні авторські твори, вірші, проза, публіцистика та інше