06.01.2020 00:59
Без обмежень
32 views
Rating 0 | 0 users
 © Самотній Кіт

Пробудження

Напівпрозорий шовк твого лушпиння,  

Оголений весняним промінцем,  

Зашелестів від сонного бурління,  

Й звільнив від ковдри заспане лице. 

 

Потягуючись млявими руками,  

І, позіхаючи у стомлене вікно,  

Спотілеє росою в білій рамі,  

Грудьми сорочки стягуєш сукно... 

 

До стелі від твого рябого тіла,  

Неначе пар, здійметься аромат,  

Твоєго сну, що ти одна гляділа,  

І ти йому всміхнешся не в попад. 

 

Ногами босими по вимитій підлозі,  

Ступатимеш, неначе по землі. 

По променем окресленій дорозі,  

В пробудження ... у ранішній імлі. 




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Самотній Кіт

Літературні авторські твори, вірші, проза, публіцистика та інше