23.02.2015 11:33
для всіх
327
    
  9 | 9  
 © Тетяна Чорновіл

Пробудження Всесвіту

Пробудження Всесвіту

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

В Зими обіймах Всесвіт скрижаніло

Засніженими снами ціпенів.

Ніщо крізь вікові морози снів

Промінчиком надії не ясніло, 

Не провіщало трепету вогнів.


Давно в безмежжі поклику немає, 

Щоб Часу лід зігріти до пуття.

О, що це?.. Що? Крізь Простору буття

Ледь чутний сплеск, що ніжністю проймає, 

Стікає в пульсу дивного биття.


Хоч дику стужу й зашпори безсилля

Снує холодна хуга ще і ще, 

Між зір морозний вакуум пече.

Та знову й знову наростає хвиля

Так лагідно… так тепло… гарячЕ!


Одвічна мерзлота відтала швидко, 

В безумстві Часу знемагають сни, 

А Всесвіт мчить у сплески дивини.

Ох, як же ніжно ти нуртуєш, Квітко, 

П’янкою насолодою Весни!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.02.2015 13:38  Світлана Рачинська => © 

Ваше слово таке красиве... Форма легка, як саме повітря, котрим хочеться дихати і дихати.... Невимовно гарно....

 25.02.2015 09:18  Деркач Олександр => © 

Красиво

 23.02.2015 16:23  Олена Вишневська => © 

Пані Тетяно, це просто якась дивовижа! Справжня казка, яка живе поруч з нами)))) Чудово!

 23.02.2015 11:15  Ганна Коназюк => © 

Краса!!! Війнуло весною!..
Чудово!

 23.02.2015 10:43  Володимир Пірнач => © 

Дуже сподобалось.

 23.02.2015 09:14  Тетяна Белімова => © 

Прекрасна поезія! Дуже цікава за формою))

 23.02.2015 05:27  Георгій Грищенко => © 

Чудовий вірш.

 23.02.2015 03:32  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Чуттєво... про мінливість життя!

 22.02.2015 21:20  Панін Олександр Мико... => © 

Надзвичайно прекрасна лірика.

 22.02.2015 18:53  Анна Ольтенберг => © 

Гарно!) Ковточок весняної свіжості))