20.01.2020 13:00
for all
59 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Ем Скитаній

У вежі в хуртовину

У вежі в хуртовину ...відгуки вільного світу боляче б"ють по очам...

а ти вже як і не існуєш...

ти випав з верхнього вікна

розхитаного вітром хмарошкряба...

повісився - хитаєся на люстрі

маріонеткою на протягах в пітьмі...

зарізано тебе у п"яній бійці...

втопився ти із каменем на шиї...

на смерть розбився в автокатастрофі...

чи отруївся ціанідом...

або...або

сліпа якась

раптова куля

знайшла тебе

коли в кущу справляв свою нужду... -

який ганебний фініш!

напевне як у всіх нікчемних самогубців

за межами численних кладовищ присипаних землею

і забутих...

...приречений давно на майже нерухливість

болячками й обставинами в часі

за кавою вигадуєш собі свою кончину

єдино що тут стало на заваді

здоровий глузд

і ще -

боязнь і острах

неспроможність до відчайдушних і сміливих вчинків

...а взагалі... - поглянь! яка страшенна хуртовина!..

зима лютує

нашіптує фантазії дурні...

допив гірку із кухля каву

ледь човгаєш до крісла

аби заснути в ньому

під хуртовину за вікном

вдоволений що встиг звести високу вежу

з якої видно все і вся -

минуле і прийдешнє...а сьогодення?..

що?!.

тобі воно і даром не потрібне

ти випав з нього

як із хмарошкряба

та й ти вже як і не існуєш наче в часі -

ти поза ним

у вежі...

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 23.01.2020 13:05  © ... => Серго Сокольник 

ну, то Ви вже загнули занадто, Серго! я тут про творчу самотність...про "вежу із слонової кістки"...а Ви про щось про серйозне...все одно - дякую, що читаєте мої віршики... 

 23.01.2020 01:15  Серго Сокольник => © 

О так... І вежі різні... Як от вежа Донецького аеропорту...