29.01.2020 10:55
Без обмежень
16 views
Rating 5 | 3 users
 © Самотній Кіт

Не летается

Не летается... Брошенный ветер 

Одиноко шугает грачей. 

Пожелтевшей давнишней газете 

Доверяю растопку печей. 

 

На раскладке большой паутины,  

В запылённом оконном углу 

Я забылся игрою старинной,  

Чёрной сажей чертя по стеклу. 

 

Медный кран, что на бочке дубовой,  

Метрономом по капле истёк. 

Из союзных ещё сторублевок 

Кем-то выклеен весь потолок. 

 

В треугольном зеркальном осколке 

Бородой затянувшийся лик 

Молчаливо глазеет без толку: 

- Что-то ты невесёлый, мужик... 

 

Стопка белых листочков бумаги 

Рядом с виски (никак не допью). 

Истощал мой Пегас, доходяга. 

Ну, пойду хоть его покормлю. 

  • Увага! Не забудьте ...





Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 29.01.2020 22:03  Николай Брага => © 

то таке головне щоб муза ніколи не лишала) 

 29.01.2020 18:55  Каранда Галина => © 

та Ваш Пегас - всім пегасам пегас!)
У вас дуже легка манера письма: пишете, мов дихаєте. Все органічно, ні до чого не придерешся, про жодне слово не можна сказати, що воно для рими притягнуте, чи не на своєму місці. Здається, що ви й у житті віршами говорите!)
і да - це не комплімент. Це констатація факту. 

Публікації автора Самотній Кіт

Літературні авторські твори, вірші, проза, публіцистика та інше