29.01.2020 22:16
Без обмежень
18 views
Rating 5 | 1 users
 © Самотній Кіт

Мукачеве. Замок Паланок



У часі загубилися початки,

Його iсторiї, та імена творців..

Але в архівах вже десятого століття,

Він захищав наш край від ворогів..

Подольський кяжич - Федір Корятович,

Отримав його в дар від короля,

А також луг, з десяток винних сховищ,

І ген до Латориці вся його земля.

У ті ж часи ( тринадцяте століття ),

Засіла думка в князя в замку тут

- Як вистояти в пору лихоліття?

Як пережить осаду довгих пут?

Зерном забиті сховища підземні,

Але води ні каплі на горі.

І вирішив наш князь копати землю,

Колодязь рити в замку у дворі.

Як би ж земля, а то ж - скала-скалою

I день і ніч січуть каменярі.

Кровавим потом, рабською сльозою,

Вгризались на сто ліктів до землі.

Тягнулись дуже довго дні чекання,

Вже Корятович і не їв, й не спав.

Та кожен день:- Ні княже! (як знущання),

Від слуг своїх надвечір вислухав.

Йшли довгі місяці чекання. князь знедужав,

Як хмара чорний. Марність всіх старань.

- Продав би, - крикнув, якось - чорту душу!

За тую воду, зразу, без вагань.

І сталось диво: стовп вогню та диму,

Раптово запалився перед ним.

Із нього вийшов в чорній одежині,

Якийсь тут незнайомець-проходим.

- Твоя душа, настільки чорна, княже,

Що навіть не ввійшла до ацьких книг.

Колодязь твій наповню я водою,

За п’ять мішків дукатів золотих!!

- Ти згоден княже? - Згоден! Все за воду!

А це не жарт? Ти більше запроси?

- Та ні, не жарт! Все! Складено угоду!

До сходу сонця гроші принеси!

І князь не вспів знизати ще плечима,

Як той вже над колодязем повис.

- Чекаю на світанку із грошима!

Й зіскочив в прірву, наче камнем вниз.

В колодязі на дні все загриміло.

Вогняні сполохи, сірчаний ринув дим.

Ну а коли все стихло, всім на диво,

колодязь повен був чистішої води.

Радіє князь, у замку нині свято.

Радіють слуги, скрипка виграє.

Та скоро ранок, треба нести плату,

А золота бодай третина є.

Служив у князя в замку хитрий блазень,

Він дав пораду (пару добрих слів):

- Ти, пане, не сумуй, адже з тим чортом,

Ви не домовились про розміри мішків!

Князь наказав пошити п`ять мішечків,

Зовсім маленьких (кожен з два вершки).

Поклав по парі золотих монет-кружечків,

Бо ж на світанку до колодязя іти.

- Ну що, приніс? - А як же - ось і плата,

Мій любий чорте, все як обіцяв!

Ось п`ять мішечків, повнії дукатів.

(Про їх розміри ти ж нічого не сказав)

Чорт заревів, зривалася угода.

Він був обдурений, неначе цуценя.

- Я заберу від тебе, княже, воду.

Зіскочив вниз, в стовп диму і вогню.

Води нема в колодязі й понині..

І кажуть люди - в замку по ночам,

Шумить колодязь, іскри в’ються сині..

Бо чорт обдурений, іще і досі там...

  • Увага! Не забудьте ...





Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 30.01.2020 17:21  © ... => Анатолій Костенюк 

зате маємо найглибшу кирницю Закарпаття) Криницю замку "Паланок" визнано найглибшою криницею Закарпаття у 2009 році.Дата спорудження у 1300 році.Її видовбано у скелі разом з крученими сходами, що збігали до рівня води Глибина криниці 85 метрів.

 30.01.2020 16:13  Анатолій Костенюк => © 

Ну що ж, ніхто не переміг -

води немає, як на сміх,

усі лишились при своїх...

Публікації автора Самотній Кіт

Літературні авторські твори, вірші, проза, публіцистика та інше