22.02.2020 11:50

для всіх

79

2 | 2

 © Тарас

Бескид

Золота хмаринка ночувала

аж до ранку з велетнем-бескии́дом;

попрощалась на світанку з дідом, 

у блакиті, граючись, пропала.

Та лишився вогкий слід на скелі

зморщеного діда. Одинокий, 

у заду́мі він стоїть глибокій, 

і тихенько плаче у пустелі…