10.03.2020 07:56
Без обмежень
37 views
Rating 5 | 1 users
 © Тарас

Надто ніжно

Я надто ніжно її люблю,

щоб опиратись казковим снам.

Їй килим з квітів до ніг стелю

туди, де вже не зустрітись нам.


Туди, де вже не любити нам

під зорепадом серед зірок,

де не затьмарити тим зіркам

цю зірочку, що лише – за крок.


Цю зірочку, що лише за крок,

мені ніколи не досягти,

не доторкнутись до пелюсток –

є недосяжні в житті світи.


Є недосяжні в житті світи

з очима сповненими жалю.

Мені до неї не підійти,

хоч я так ніжно її люблю.


Я надто ніжно її люблю…

  • Увага! Не забудьте ...





Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації: Тарас

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше