23.02.2020 10:19
for all
29 views
    
rating 5 | 6 usr.
 © Добродій Ольга Іванівна

У космосі...

У чорній порожнечі диво-всесвіту

Свічадами спалахують зірки…

Тебе зустріла лиш в минулу середу, 

А чи шукала? Всі свої роки…


Летіли метеори в невагомості, 

Планети на орбітній висоті…

Ти просто увірвався до свідомості, 

І просто залишився у житті…


Блакить озону тьмЯніла від погляду

Небесно-незабудкових очей.

Тебе ковтала, давлячись від голоду, 

Під покривалом зоряних ночей.


Комети вишивали небо, і супутники

Паєтками світились в висоті.

З тобою ми – самотні два попутники –

Яким поталанило у житті.


Бо ми вже двох… у нас своя галактика, 

Незвідана сторонніми людьми…

Самотності розтанула вже арктика, 

Ми разом… Чуєш?... Просто обійми…


Добродій Ольга Іванівна цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Публікації: Добродій Ольга Іванівна

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 27.02.2020 16:24  Тетяна Амеліна => © 

Лірика для душі! Дуже гарно! 

 26.02.2020 09:11  ГАННА КОНАЗЮК => © 

Красива поезія! 

 25.02.2020 15:52  © ... => Світлана Рачинська 

Рада, що сподобалось 

 24.02.2020 23:06  © ... => Каранда Галина 

Дякую 

 23.02.2020 12:54  Світлана Рачинська => © 

Красиво, високолірично! 

 23.02.2020 11:01  Каранда Галина => © 

Гарно