20.02.2020 22:15
for all
18 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Добродій Ольга Іванівна

Весна не стукала...

Весна не стукалась – нахабно лізла в двері,

Спішила проліски розсипати у полях.

Веселий дзвін минулої крапелі

Загинув у заморених струмках.


Не юною веснянкою ізранку

Прийшла у гості із запилених доріг,

Весна-господарка, весна-панянка

І всілася до мами на поріг.


Віват! Весна! –і котики на вербах

Пухнастились до юної щоки…

Зима злягла… Тайм-аут… чи перерва…

Чи згинула на завтрашні віки…


А чорне поле побивалося за снігом…

А річки течія безсонною була…

Прийшла весна – з піснями і зі сміхом…

Засіялась травою для вола…


Я – та, що вчора весну виглядала –

Лишилася сьогодні без зими…

Хто та злодійка, що морозну вкрала?

І що з дитячими робить мені саньми?


І світить сонце, і кришталь – повітря,

І бруньки прокидаються зі сну,

І день росте, ковтає сонця світло…

Та без зими чи бачити весну?


Добродій Ольга Іванівна цікавиться

  • Можете залишити хоча б два слова про прочитане?
  • два слова

Публікації: Добродій Ольга Іванівна

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 20.02.2020 22:28  © ... => Каранда Галина 

Ой, дякую. Не вичитала. В нас так кажуть "до стола". Сідаю виправляти 

 20.02.2020 22:20  Каранда Галина => © 

чудово.
от тільки "струмки" і "до столу"...