Думки
Життя занадто коротке,
Я занадто маленька.
Світ занадто безмежний,
Дорога моя- вузенька.
Ще хвилина і знову,
Я впадаю у відчай…
Це для мене, що дивно,
Наче внутрішній звичай.
Без усяких і різних,
Без молитв, ритуалів.
Я впадаю у відчай,
Серед сотні вокзалів.
Я впадаю у себе
І у море поезій.
Я впадаю увічність
Серед цвіту гортензій.
Ти мене зрозумієш,
Та можливо не зразу...
До зухвалих і лишніх,
До пустих, непотрібних.
Серед спроб моїх хибних,
А можливо і лишніх…
Київ, 19.10.2019