Слово в картині
з рубрики / циклу «Куди втому стелиш, навіщо?»
Не хочеться черкати
Картини для сліпих,
Для них, це певно, марне мальовидло.
Штукар порепав руки,
В пюпітрі рух застиг.
Всі кольори скисають,
Як старе, в цвілі, повидло.
Обглодані кістки,
У павутинні притч,
Ще Босхом. Ієронім вмів смішити.
Мурррзилки роздавав,
Були, як Божий смич.
Віки пройшли. Хто смів ще так творити?
Стропцини мозкові,
Страшидло больове.
Не має тріску в суміші розпитій.
Ще біси голосять?
Ні! Дзеркало криве.
Думки і Слово…
Плащаницею укриті.
