Світ на терезах

з рубрики / циклу «Подорож моєю душею»

Коли закінчується ніч –

Завжди приходить ранок.

І хтось ще спить,

А хтось вже з ліжка встав.

Життя кипить,

Біжить без будь-яких стоянок

Й мина за роком рік,

Без всіх на те підстав.

Хтось Джеймсовий прихильник,

Хтось цитує Фрейда,

Хтось пише рубаї,

Так, як писав Омар Хайям.

Всі люди різні.

І так, як кольорова крейда,

Кожна малює шлях

Та безліч неподібних плям.

Збере свої секрети

Й сховає по глухих кутах,

І не віддасть нікому більше

Ніж насправді має.

І як язик, завжди, проходить

По надламаних зубах,

Так вона, завжди,

Бар’єри слів своїх зламає.

Завжди буде баланс,

Мов на терезах висить світ.

Забудеться усе погане.

Зітреться вся ця маячня.

Нарешті прийде ранок

І скаже всім "Привіт".

І загублене знайдеться

У світлі майбутнього дня.

м. Борщів, 01.06.2018