26.03.2020 16:56
Без обмежень
18 views
Rating 0 | 0 users
 © Борис Костинський

Кріпак

Не знає чітко - чого сам хоче. 

Пітьма в душі, загаслі очі. 

Хода невпевнена, регоче хрипко. 

Долоня квола й мерзотно липка. 


ТБ дає йому якусь розраду. 

"Сватів" смакує і тому радий. 

Працює тупо, бо треба їсти. 

Живе у скруті десь поряд з містом. 


"Ледачий!", - жінка його шпиняє. 

Її давно він не помічає. 

Про себе думає: "Кріпак проклятий!", - 

Коли покурює на ганку хати. 


І так от - день у день... Якось жевріє. 

Не має сенсу, не має мрії. 

Що в світі робиться, йому байдуже... 

Колись він п`яний помре в калюжі. 


21.09.19р. 

  • Увага! Не забудьте ...





Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації: Борис Костинський

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше