09.05.2020 16:43
for all
46 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Анатолій Костенюк

В листках березово, осиково...

В листках березово, осиково... В листве березовой, осиновой,
в конце аллеи у мостка,
вдруг падал свет от платья синего,
от василькового венка.
В. Набоков

В листках березово, осиково,

в кінці алеї на містку,

упало світло плаття синього

та синь волошок у вінку.


Твій образ легким глянцем сяючий

долоням віддаю своїм

метеликом невідлітаючим,

благоговійно дорогим.


Без тебе долю я пройду мою

в добрі та щасті, тільки все ж

з пересторогою подумаю:

як ти жива, де ти живеш?


Та як би нам судилось долею

зустрітися в юрбі людській,

спрямую з тугою та болем я

у бік від тебе погляд свій.


Гнітючим враженням шоковано

чужим життям ти обросла

і світла синьо-волошкового

для мене не приберегла.


Усе давним-давно розтрачено,

і я молюсь, і ти молись,

щоб ми ніколи не побачились,

щоб на стежині не зійшлись.

09.05.2020р.

Публікації: Анатолій Костенюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись