09.05.2020 16:43
for all
41 views
rating 5 | 4 users
 © Анатолій Костенюк

В листках березово, осиково...

В листках березово, осиково... В листве березовой, осиновой,
в конце аллеи у мостка,
вдруг падал свет от платья синего,
от василькового венка.
В. Набоков

В листках березово, осиково,

в кінці алеї на містку,

упало світло плаття синього

та синь волошок у вінку.


Твій образ легким глянцем сяючий

долоням віддаю своїм

метеликом невідлітаючим,

благоговійно дорогим.


Без тебе долю я пройду мою

в добрі та щасті, тільки все ж

з пересторогою подумаю:

як ти жива, де ти живеш?


Та як би нам судилось долею

зустрітися в юрбі людській,

спрямую з тугою та болем я

у бік від тебе погляд свій.


Гнітючим враженням шоковано

чужим життям ти обросла

і світла синьо-волошкового

для мене не приберегла.


Усе давним-давно розтрачено,

і я молюсь, і ти молись,

щоб ми ніколи не побачились,

щоб на стежині не зійшлись.

09.05.2020р.


Анатолій Костенюк цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора