12.05.2020 14:02
for all
19 views
rating 5 | 2 users
 © Ем Скитаній

З надвечір"я в ніч...

З надвечір

за тим полем гладким як

видно море і хвилі, 

видно лінію світлу -

сонце сховане там.

день звело за собою, 

за край той заступило

і вляглося у хвилях, 

в морі світлого сну.

а над лінію - хмари

пишуть в синьому небі

в розмах розчерком дивним

каламбури вітрів.

і від трав, і від квітів

сумний погляд пустельний, 

тихі подихи поля

у ті дотепи хмар.

поля гладкість омрійна -

де у шумі прибою

якась стьожка, чи стрічка, 

чи забутий кісник

у вітрах гомінливих

в зустріч тінню до сонця, 

в зустріч морю і хвилям, 

небу, хмарам устріч -

тінь спадає рухлива

на ті хвилі у морі

і змією до неба 

аж сягає вона...

і серпанком вплелася

в гладкість поля розлого, 

в сонні трави і квіти, 

в тишу, в зорі, у ніч...


Ем Скитаній цікавиться


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора