17.05.2020 00:38
for all
37 views
    
rating - | no usr.
 © Зельд

Георгій Шельд

Я слухав тишину

закинутих поселень

І нескінченний шум

у глушині міській, 

Я був в місцях святих, 

намолених і древніх, 

В яких нема суєт

і дурощів людських.


Я п‘яниць бачив

з мудрими очима, 

Жінок пропащих

з ангельським лицем, 

Я знаю сильних, 

що ридАли рИдма

Й знесилених, 

що ще несуть хрести.


Не бійся злодія

в обірваному дранті

І за дрібниці

не спіши клясти, 

Я знаю як, 

звенить екю, від знаті

І знаю вістря, 

як клинка, бринить.


Не засуджуй

у чому не впевнений, 

Не клянись, 

як плануєш обман, 

Не спіши провіряти -

довіривши, 

Не даруй, 

як відняти - твій план.


Я знаю світ цей древній, 

та убогий, 

Я знаю, 

як кохають без тепла, 

Я знаю тих, хто за

і тих, хто проти, 

Я знаю все, 

лише скажіть - хто я?


Я видел пьяниц с мудрыми глазами…

И падших женщин с ликом чистоты…

Я знаю сильных, что взахлёб рыдали…

И слабых, что несут кресты…

Не осуждай за то, в чём не уверен…

Не обещай, если решил солгать…

Не проверяй, когда уже доверил…

И не дари, планируя отнять…

Я знаю мир, он стар… и полон дряни…

Я видел птиц летящих на манок…

Я знаю, как звенит экю в кармане…

И как звенит отточенный клинок…

Я слышал как поют на эшафоте…

И помню как целуют не любя…

Я знаю всех кто за, и всех, кто против…

Я знаю все, но только не себя!!!

Георгий Шельд

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись