Присвята Тарасові Шевченку
Був Мікеланджело, що звавсь Буонаротті
Був Донателло, Леонардо, Рафаель
Не завжди знайдеться у кожному народі
Титан, що визнаний мільйонами людей
Як пощастило Україні мати велетів
Гігантів думки, геніїв пера
Кобзар століття, як на волю вилетів
Шукати вдома доброго добра
Він призвичаївся. Йому тут до душі
Він тут потрібний кожної хвилини
І хто б подумав, що лишень вірші,
Це гасло нової і вільної людини
Він тут звучав повз полум`я і дим
Він став єдиним в голосі мільйонів
Ще не було таких пекельних зим
Ще не лунав Кобзар з майданів і балконів
І день іде, і ніч іде
І голову схопивши в руки
Дивуюся, чому і де
Народ забув Тарасові науки
м. Біла Церква, 22 травня 2020 року