А врешті
Усім, хто знає ціну соціуму, присвячується...
А врешті. Я виходив до Вас, і до решти
І всміхався радістю дивною:
Ледь кульгавою, декоративною
Я зсередини був загіпсованим
Нині подвиг - не стати зіпсованим
Для чеснот треба зводити мури
Щоб не лізли чорти і амури
Дійсно, світу стало затісно
Із людьми з низькосортного тіста
Нині мужність вже - стати до бою
Нині рідкість - не бігти з юрбою
І врешті. Я виходжу до Вас, і до решти.
З-поза мурів визиркує соціум
Хоч я просто гріюсь на сонці ...
м. Біла Церква, 15 березня 2020 року
