24.05.2020 10:50
for all
19 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Михась Двадцять Перший

А врешті

Усім, хто знає ціну соціуму, присвячується...

А врешті. Я виходив до Вас, і до решти

І всміхався радістю дивною:

Ледь кульгавою, декоративною

Я зсередини був загіпсованим

Нині подвиг - не стати зіпсованим

Для чеснот треба зводити мури

Щоб не лізли чорти і амури

Дійсно, світу стало затісно

Із людьми з низькосортного тіста

Нині мужність вже - стати до бою

Нині рідкість - не бігти з юрбою

І врешті. Я виходжу до Вас, і до решти.

З-поза мурів визиркує соціум

Хоч я просто гріюсь на сонці ...

м. Біла Церква, 15 березня 2020 року


Михась Двадцять Перший цікавиться


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 30.05.2020 10:03  © ... => Каранда Галина 

Оу, тішусь) Дяка:) 

 30.05.2020 10:02  © ... => Тетяна Амеліна 

Щиро дякую) Намагаюсь бути неповторним, адже справжня поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі. 

 24.05.2020 19:59  Тетяна Амеліна => © 

Оригінально написано, глибока думка, сподобалось! 

 24.05.2020 17:48  Каранда Галина => © 

Дуже сподобалося.