30.05.2020 10:09
for all
18 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Михась Двадцять Перший

Здичавіння


Вже обібрали до останньої гнилички 

Самотню грушу, що росла обабіч трас 

О дикуни! Навіщо ж вам ті дички?! 

Як не поглянь на людство - доста папуас 


Чомусь ця дикість стала популярна 

Мабуть все людство змінює анфас 

Як сарана голодне, дике наче сарна 

Як не поглянь на людство - доста папуас 


Мені чужі ідеї здичавіння 

На жаль, я знаю, що таке фугас 

О люди! Дикі ви створіння! 

Ви папуаси різних етносів і рас. 



м. Новгород-Сіверський, 20 серпня 2019 року

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 30.05.2020 16:03  © ... => Каранда Галина 

А я прибираю за своїм песиком))) У вірш вкладав своє нерозуміння дикої людської поведінки. Як Ви могли побачити, вірш не новенький, тому зараз маю інакшу думку, а саме різнення у системах людських цінностей, що й зумовлює такий поведінковий механізм) Я це зрозумів, але так і прийняв дикунів) 

 30.05.2020 10:46  Каранда Галина => © 

)))
Я в таких випадках завжди питаю: "А ви?"
;)
Людство - це ми. Всі разом. Ніякі не "ви .....,а я ось збоку стою"
А груші шкоди немає.
Хоча - образ я зрозуміла. Навіть нагадало Ліну Костенку. Про шипшину, що не лише для людини, а ще й для того, щоб осінь була красива...