Ромашка
Я сьогодні побуду ромашкою,
Щоб ти зміг на любов погадати.
Проросту над твоєю стежкою –
Йтимеш поряд – як не зірвати?
Хай пелюстки летітимуть з вітром,
Як заручники древніх повір’їв…
Як награєшся ти білим цвітом
І підеш до чужих подвір’їв.
Серцевина гаряча, як сонце,
На стежині буде чекати,
Їй так треба, потрібно конче,
Щоб спинився її підняти.
Хай в саду розцвітають троянди
І півонії в платтях червоних,
Не чекай від тепличних правди,
Під копірку цвітуть бутони.
А ромашка, вона по правді
Нагадає, чи «любить-не любить».
Не зважаючи на завади
Чи на те, «а що скажуть люди?»
Я сьогодні побуду ромашкою,
Як ти будеш додому вертати
Тою ж самою, нашою стежкою,
Поцілую – спробуй зірвати.