15.06.2020 07:28
for all
28 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Добродій Ольга Іванівна

Ромашка

Я сьогодні побуду ромашкою,

Щоб ти зміг на любов погадати.

Проросту над твоєю стежкою –

Йтимеш поряд – як не зірвати?


Хай пелюстки летітимуть з вітром,

Як заручники древніх повір’їв…

Як награєшся ти білим цвітом

І підеш до чужих подвір’їв.


Серцевина гаряча, як сонце,

На стежині буде чекати,

Їй так треба, потрібно конче,

Щоб спинився її підняти.


Хай в саду розцвітають троянди

І півонії в платтях червоних,

Не чекай від тепличних правди,

Під копірку цвітуть бутони.


А ромашка, вона по правді

Нагадає, чи «любить-не любить».

Не зважаючи на завади

Чи на те, «а що скажуть люди?»


Я сьогодні побуду ромашкою,

Як ти будеш додому вертати

Тою ж самою, нашою стежкою,

Поцілую – спробуй зірвати.

Публікації: Добродій Ольга Іванівна

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись