З глибин
Ніде немає в світі твого:
здається, ось оце – твоє…
та ні, «за так» тобі нічого
ніхто тобі не віддає,
бо і саме життя чудове,
для кожного з нас – тимчасове.
А Космос – сам творіння Бога –
що мав початок, тому є
десь і колись кінець для нього,
чи кут глухий, де він стає
навколішки і щиро молить:
«Ніколи не приходь, Ніколи»…
І чорної хламида рвана
матерії шурчить: «Осанна!»
