23.07.2020 11:33
для всіх
83
    
  2 | 2  
 © Тетяна Амеліна

Стежковорот сплетінь...

- Спішила? 

- Так! 

- Чи встигла? 

- Не туди... 

...Були заплетені берізкою сліди,  

Словами запорошені думки... 

Тому і встигла зовсім не туди... 

...Злетіла мрією в небесну височінь,  

Злічила датами стежковорот сплетінь,  

Перехопило дух від зайвих ліній,  

Принишкла в власного прозріння тіні... 

Життям не завжди щиро смакувала,  

Стежки прямі невір`ям розмивала,  

У вікна зайві часом зазирала,  

Дверей чужинцям понавідчиняла.

Не там сміялась й плакала не з тими,  

Себе дрібнила марно на частини,  

Й досягши часом певної мети,  

Росло бажання з себе наріст зішкребти... 

Та все своє ми носимо з собою,  

Скорчившись під досвіду вагою,  

І хоч встигаємо, переймом, "не туди",  

Та тільки б не сповільнювать ходи...






с. Мотовилівка, 19.07.2020 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 23.07.2020 12:47  Каранда Галина => © 

Дуже-дуже близький мені вірш! Перечитуватиму!)