Серпень

з рубрики / циклу «Лірика»

Серпень міняє обличчя поволі,

Хмари зсуває, мов брови старий.

В траві бур`яну розцвілося доволі,

Та все ж таки настрій лишився сумний.

Ще не морози, ще парко, ще тепло,

Та сонця з-за хмар вже не видно, нема.

І певно не буде вже жаркої спеки,

А потім по осені буде зима.

Погода на дворі нагадує Лондон,

Хоч я там і досі не був,

Де густо-молочної пари туманів

Ніхто просто так не минув.

І парасоль відкриваючи гордо

Я в місто похмуре сягнув.

Вслухаючись в краплі дощу, що лунає

Дорогою ледь не заснув.

Згадавши про сонячні дні, що минають,

Ступаю на мокрий асфальт.

І теплі моря тільки спогад лишають,

Це осінь так входить в азарт.

Місто Вишневе, 17 серпня 2011 р.