Магістраль
«Потяги–чудові; я обожнюю їх як і раніше.
Подорожувати потягом означає бачити природу,
людей, міста та церкви, ріки, – по суті це подорож життям.»
Агата Крісті
Подорожувати потягом означає бачити природу,
людей, міста та церкви, ріки, – по суті це подорож життям.»
Агата Крісті
Це перестук коліс на рельсах слів,
вібруючий, мов на гітарі струни
натягнуті гвинтами міст і сіл,
над шпалами ладів магічні руни –
струм наелектризованих сердець,
що в даль спішать за обрій навпростець.
Це плин думок запиленим вікном
над тінями від лісосмуг насаджень,
одноманітним та нудним кіном
позбавленим переживань та вражень.
Це спокій, гіпнотичний напівсон,
що входять у напівпустий вагон.
Це проміжок в житті, сердечний збій,
мов перезавантаження для долі,
перегляд цілей в далі голубій,
дій та надій в людській земній юдолі.
В минулому жаліти ні за чим
і сподіватися нема причин.
15.09.2020р.
