14.09.2020 11:19

для всіх

204

2 | 2

 © Анатолій Костенюк

Привид замку Любарта

балада

«Зубчата тінь від замкового муру
все довшала, а далі й двір покрила.
В бойниці небо стало темно-синім…»
Леся Українка

У мури замку Любарта

помешкання вбудоване.

Там вас чекає темнота,

віконце загратоване.

Без приводу і з приводом,

з байка́ми історичними,

він мешкає там привидом 

мов експонатом вічності.

За плату та за честь свою

служив колись тут вартою,

але уражений в бою

стрілою був татарською.

Під зорями іскристими

все згадує, як сталося,

як замок брали приступом

і як ним обламалися.

Піднялися серед лісів,

як виросли від коренів,

вже сьомий вік, з літописів,

ці мури непідкорені.

Вдивляється за небокрай,

на все, що йому любо та

оберігає рідний край,

дух-привид замку Любарта.

14.09.2020р.