Вогник щастя
В її очах іскриться вогник щастя,
Лиш у куточках трішечки пітьми,
І під очима зморшкове латаття,
До блиску вимите торішніми слізьми...
Та не зважає... Світлом сяють очі!
Дарує ніжність поглядом навкруж,
Хоч у душі глибинах проти ночі
Печуть порізи від зрадливих руж...
Й ніхто не знає, що обпечені долоні,
Що десь щемить, а інколи й болить,
Що присмак в посмішки настирливо солоний,
Бо вогник щастя сліпить і сріблить...
м. Київ, 05.09.2020 р.