02.10.2020 00:03
для всіх
99
    
  1 | 1  
 © Тетяна Амеліна

До осені...

Де ти осінь збираєш протяги?

Чим подовжуєш темну ніч?

Мчать твої золотаві потяги,

Розтопити холодну піч.

Підтягнула поближче небо,

Попрасувала житні поля,

Обтрусила тополі і верби,

День приспала, немов немовля.

Ти шарфами закутала душі,

Натягнула на очі тумани,

Замінила фонтани калюжами,

Настелила плахтин під ногами.

Кажуть, ти на дарунки багата...

По кишенях і нежить, і дощ,

Й Гарбуза, і Покрови свято,

У мішечках і верес, і хвощ.

Де ж ти осінь натхнення шукаєш?

Щоб не змерзнути в перший мороз?

Все секрети по скринях ховаєш...

Й теплі рими для вогких проз...



м. Київ, 23.09.2020 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!