Твоїй біді зарадить салідол
Я пам`ятаю запах білого металу...
Зайди і вийди, правильно і чітко.
Рука вхопила розпечене залізо,
горіла плоть ще дуже не боліла.
Кричала постать - пристрасть навіжена...
І падав прут, безсило, до бетону.
У грудях дзенькнуло і стало тепло.
Я помилився правдою і кабінетом.
А хто сказав, що лікарі всесильні,
що протокол, то істина непогрішима.
Лише єдиний підпис, соромно і тихо.
Хай уже пяний в зюзю дядько слюсар
із свого досвіду рецептом поділився:
- "Твоїй біді зарадить салідол".