Подільські спориші
з рубрики / циклу «Ліричне»
Під враженням від густого споришу, який росте нині уздовж берегів озера Мартишів, неподалік од мене, на Позняках, і який ріс колись коло нашого дому на Подолі, що по вулиці Оболонській, 47).
***
тулились коло хати,
В якій жила і ти
з дитячих давніх літ...
Подільські спориші
і виноград крислатий
Буяли у дворі -
й вінчали весь мій рід.
Там прадіди-діди
творили шану небу,
Бабуся молода
і молоді батьки...
Усі вони жили -
і все було як треба,
І світ стояв на Правді,
й світили маяки.
Тримали на собі
і Мудрість, і відвагу,
що Рід передавав -
і не було кінця...
Тепер і ти стоїш -
тримаєш Рівновагу...
Не одвернись, прошу,
не одведи лиця!
14 жовтня 2020 р.
м. Київ.