16.10.2020 04:41
for all
37 views
    
rating 5 | 5 usr.
 © Тетяна Чорновіл

Свято Золотого Листя

Свято Золотого Листя Дякуючи за натхнення чудовій картинці Вікторії Кірдій

Як день осінній в хмарній млості

Навіяв холоду невлад, 

Зібралися до Білки в гості

Їжак і троє Мишенят.


З небес мрячить, та що їм з того, 

Іти потрібно все одно –

На Свято Листя Золотого

Були запрошені давно.


Ліском спішили на гостину

Стежками й трохи навпрошки.

Несли в дарунок горобину, 

Хрумкі пшеничні колоски, 


Грибочок, яблуко рум’яне, 

Ще й глоду ягідки малі –

А раптом, думали, не стане

Наїдку в гостях на столі.


Оселю ж Білки між дубками

Не проминеш, хоч би й хотів, 

Бо зранку вже пиріг з грушками

Весь ліс осінній запахтів.


А Осінь, перемерзла трохи, 

У хмари вкуталась, проте

Звірятам сипала під ноги

Святкове листя золоте.

Публікації: Тетяна Чорновіл

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 20.11.2020 10:41  © ... => Серго Сокольник 

І я Вам дякую за чудовий відгук і підтримку! Тримаймося! Все буде Україна! 

 27.10.2020 20:45  Серго Сокольник => © 

Я зараз на природі живу, можу тішитись картинами... Дякую, Таню) 

 23.10.2020 19:35  © ... => Анатолій Костенюк 

Дякую Вам! У мене схожі відчуття з Вашими!Рада Вашій увазі! 

 23.10.2020 19:33  © ... => Надія Крайнюк 

Це я Вам дякую за увагу і високу оцінку! Малятам саме такі віршики й потрібні. Люблю писати для дітей! 

 23.10.2020 19:32  © ... => Ем Скитаній 

Мені дуже приємно, що Вам так відчувся віршик! Дякую Вам!!! 

 23.10.2020 19:13  © ... => Каранда Галина 

Осіння казочка на замовлення!)) 

 19.10.2020 20:17  Каранда Галина => © 

розумні гості - не з порожніми руками йдуть!) 

 16.10.2020 14:02  Ем Скитаній => © 

гарний...затишний дитячий віршик...читав і підслуховував шелест листя у себе під вікном... 

 16.10.2020 13:23  Надія Крайнюк => © 

Який милий, теплий і лагідний Ваш віршик, пані Тетяно. Я просто зачиталася ним. Дякую Вам за вірш. 

 16.10.2020 10:00  Анатолій Костенюк => © 

Зворушлива опоповідь. От би і людям так само жити: ходити в гості, радіти життю, приятелювати з природою. А у людей ковід та облудливі вибори. Ніби дитячий, але глибокий вірш:)