Вибрики зими

з рубрики / циклу «А в сердце музыка стихов»

Минули дні осінні, золоті й пістряві,

Коли світило сонце лагідно з небес,

Мигичили дощі, розмірені та мляві,

Блукав усюди вітер, як бездомний пес…

Здавалось, що пора осіння буде вічно,

Та раптом листям вкрив довкілля листопад,

Зима морозом усміхнулася цинічно,

Здійснила сніжний і манірний променад…

Від люті скаженіли літні авто-шини,

Сумні новини сповіщав телеекран,

Затори в місті і розбиті вщент машини,

У вічі сипав снігом вітер-хуліган…

У відчаї кричали змучені клаксони,

Тому що в місті виник надзвичайний стан,

Дарма, що сніг лиш трішки вкрив міські газони,

Для більшості це був шалений ураган…

І хто із них в колапсі цьому дійсно винен,

Халатні водії чи вибрики зими?

Чому завчасно не вдягли зимові шини -

Босоніж мали намір бігти до весни?

#Ольга_Шнуренко

м. Київ,