18.11.2020 12:27
18+
143
    
  2 | 2  
 © Серго Сокольник

Про все

Про все

Ще навесні торкнулося мені



Глибин душі сакральне позачасся,



Спливаюче до потойбіччя снів,



У прихисток знекровленої раси,



Якій судилось панувати сві-



том дивовиж, нездійснених будівель,



Яка перевелася на "ковід"



І статику обрала замість дії.



У дивотіло втілена душа,



Розпластана уздовж фронтальних ліній,



Що ними в "дев"яності" для "лошар"



Розмітили, де падать на коліна.



Пророків нихт на батьківщині мрій



Людей безлюддя (нелюди мов люди ж...)))



...це має вигляд, що без солі хрін -



Найкращий тортик. Хоч і не смачний- їж.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 20.11.2020 10:59  Тетяна Чорновіл => © 

Сумне поетичне одкровення, як і наша дійсність сучасна. Будемо надіятися, що нелюдів меншатиме, а в поезії наші вплетуться веселіші нотки. Тримаймося...

 18.11.2020 15:24  Анатолій Костенюк => © 

Це мені близьке.