20.11.2020 09:54
for all
16 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Тетяна Чорновіл

Веселий кораблик

Веселий кораблик Віршована версія чудової казочки Володимира Суттєва. Ілюстрації авторські

Якось раз зійшлися погуляти

Мишка та Курча, дрібний Мураха

Й Жук – у крапку Сонечко крилате.

Правда, не придумалась розвага, 

Поки Жабка звідкись не взялась.


– А ходімо всі гуртом до річки!

Знаю я коротку стежку, друзі!

У спекотний день коло водички

Краще, ніж на суші в цій задусі, –

Квакати оката завелась.


Як прийшли ж, то зразу – бовть у воду!

Ну а друзі плавати не вміли, 

Не шукали мокнути нагоду.

Тож пловчиха із води щосили

Сухопутних здійняла на сміх:


– Ква – ха – ха! На що ви тільки годні, 

Як у річці плавати не здатні?!

Ви такі завжди чи лиш сьогодні?

Скре – ке – ке! Невмійки безпорадні!

Й ще знайшла насмішок цілий міх


Друзі вже й образитись хотіли, 

Та жаліли на образи часу, 

Трохи між собою шепотіли, 

Раптом щось надумали й одразу

Зникли урізнобіч, хто куди.


Жабка навіть квакнути не встигла, 

А Курча вже цупило листочок

Мишка з шкаралупкою прибігла

Від горіха. Жук шнурка шматочок

Волочив щосили до води…


Притягнув Мураха соломину, 

В шкаралупку застромив уміло.

Із листком-вітрильцем за хвилину

Всі гуртом кораблик спорудили

І по річці в мандри попливли.


Жабка ж мовчки у воді сиділа –

Не було ж бо з кого кепкувати, 

Бовтатись самотньо не хотіла, 

З усіма бажала мандрувати, 

Та її з собою не взяли.


Враз на хвилі очерет хитнувся…

І здаля вітрильце стало видко.

– О! Кораблик з друзями вернувся! –

Хоч зраділа, та пірнула швидко, 

Щоб з очей не видно було сліз.


Мовив хтось: – Невесело без тебе, 

Підіпхни! До берега пристанем, 

Більше судно спорудити треба.

Будеш, Жабко, нашим капітаном, 

Як на ньому рушимо в круїз.

Публікації: Тетяна Чорновіл

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись