Смакота за відмінками
На столі лишили необачно
Ковбасу на хлібі – от народ!
Вкрасти чи поцупити? Хоч лячно,
Манить світанковий БУТЕРБРОД.
Ох пахтить за страхи нагорода!
Сумнів не властивий для котів,
Та тривожний шлях до БУТЕРБРОДА
Сповнений пригод і почуттів.
Хвіст трубою звик тримати зроду –
З ним у вишину в стрибку злечу,
Й на столі смачному БУТЕРБРОДУ
Пісеньку ласкаву промурчу.
Серце б’ється, мов несамовите,
Від мурчання слини повен рот.
Кігтиками тільки підчепити –
І вхоплю зубами БУТЕРБРОД.
Нявкну хазяям: – Ні сном, ні родом…
Ще й хвостом грайливо поклянусь.
А тим часом в пузі з БУТЕРБРОДОМ
Десь в куточку спати простягнусь.
І в дрімоті, хоч і ситий вроді,
Маритиму знов до столу йти
З пуза навіть кличе В БУТЕРБРОДІ
Незбагненне диво смакоти.
Хай тоді картають вп’яте, всоте –
Нам, котам, журитись не дано.
А тобі, пропащий БУТЕРБРОДЕ,
Вкрав я чи поцупив – все одно.
