Останній їжаковий гриб
з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»
Скидає осінь листя з віт…
На днях підсліпуватий кріт
По правді плів чи жартома,
Що вже до лісу йде зима.
Я нору мохом устелив,
Травою шпарки затулив.
На купку листя згріб в кутку,
Щоб мати постіль шелестку.
По звичці я зимою сплю,
Запас про голод не роблю,
Бо в осінь ситну залюбки
Жирку надбав під голочки.
Та все ж побіг у дальній ліс
І глоду на голках приніс,
Щоб осінню пахтіли сни
В норі затишній до весни.
Дощ росить холод на вітрах,
А ліс грибами пахне, страх!
Опеньки й бабки не старі
Вже в мене сушаться у норі,
Бо ж хороше зі сну, однак,
Шматок грибка гризнути всмак.
Ось цей ще білий притягну,
Вгорнуся в листя і засну…
