01.12.2020 12:23
for all
110 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Серго Сокольник

Загиблим від ковіду присвячую

Загиблим від ковіду присвячую

Вікно... За лікарнею сонце зайшло,

В себе увібравши остатнє тепло

Надії, натомість пітьмі залиши-

ло дихання важкість, і холод душі,

І думку... Прозору, неначе кришталь,

Що вимовить хочеться... Тільки, на жаль,

Кришталь каламутить, мов подих зими...

...із сонцем відсутнім зустрілися ми,

Щоб доцілували належне вустам,

Щоб не цінували відведений нам

Час, наче невчасно отриманий звіт?..

...на щастя, злощасної дії "ковІд"

Тобі не відчуть уже, шепіт луна...

...невдовзі пітьма припаде до вікна,

Його відчинивши у інші світи,

Віщуючи істину- "Сонце- це ти".

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 11.12.2020 19:52  © ... => Тетяна Чорновіл 

Хто зна... Однозначно, це надовго... Я перехворів у жовтні... Жорстка річ... 

 06.12.2020 07:06  Тетяна Чор... => © 

Трагічна поезія, тендітна і беззахисна водночас. Хто б міг подумати, що нахлине на нас ще й така біда крім усіх інших нещасть. Може з завершенням високосного року хоч якось піде на поправку... ((

 01.12.2020 18:09  © ... => Борис Костинський 

Мабуть...) 

 01.12.2020 16:45  Борис Кост... => © 

Але ти вмієш красиво закрутити навіть про мерзотне! ;-)