Загиблим від ковіду присвячую
Вікно... За лікарнею сонце зайшло,
В себе увібравши остатнє тепло
Надії, натомість пітьмі залиши-
ло дихання важкість, і холод душі,
І думку... Прозору, неначе кришталь,
Що вимовить хочеться... Тільки, на жаль,
Кришталь каламутить, мов подих зими...
...із сонцем відсутнім зустрілися ми,
Щоб доцілували належне вустам,
Щоб не цінували відведений нам
Час, наче невчасно отриманий звіт?..
...на щастя, злощасної дії "ковІд"
Тобі не відчуть уже, шепіт луна...
...невдовзі пітьма припаде до вікна,
Його відчинивши у інші світи,
Віщуючи істину- "Сонце- це ти".
