А зима награвала на скрипці...
в ритмі пісні пісень хуртовин.
сніговійниці білолиці
небокраї рокують на згин
у танку хаотичному в долі
зі сліпими очима...яка
зашкарубла, байдужа і втомна,
в крижаному полоні.
в роках
почорніла за ґратами в люті.
і до мрії зводить мости
(романтичні мелодії лютні
прихилялися до самоти).
і на склі в ієрогліфах світлих
в іскрах-полисках війни сказань.
і в льодовий спогад розквітли
білі віти крихких сподівань.
і на долю ту інієм дивним
впала наморозь і у туман
все огорнуто в кросна у димні,
в таїну, у казковий обман.
...а зима усе грала на скрипці
в ритмах стишених уночі.
сніговійниці білолиці
розбрелися в сніги на спочин.
