Віхолі навзавод
як є вже ніч,
то є і день
увесь в снігах,
мороз лютує.
на площі площ
під шум музик
веселий люд
свята
із реготом
святкує.
і на вітрах
в сніги з небес
тріпочуть зна-
мена,
плакати.
в блискучий лід
вдягнулись вмить
в іржі міцні
залізні ґрати.
і в лють і сміх
дзвенять дзвінкі
в танку бешкетні
сніговії.
тварини, люди
і птахи
змішались в шалу
круговерті -
аж не вгадать
хто, де, який
в зимовій хижій
цій затії.
як наче біс
тримає вісь,
навколо неї
вертить світом...
...і день як день -
прямує в ніч,
де всі шляхи
в зорю затерті.
у стомі люд,
втомився світ,
з-за хмар зірки
мовчать уперто...
