23.12.2020 11:10
for all
28 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Ем Скитаній

Віхолі навзавод

Віхолі навзавод

як є вже ніч, 

то є і день

увесь в снігах, 

мороз лютує.

на площі площ

під шум музик

веселий люд

свята

із реготом

святкує.

і на вітрах

в сніги з небес

тріпочуть зна-

мена, 

плакати.

в блискучий лід

вдягнулись вмить

в іржі міцні

залізні ґрати.

і в лють і сміх

дзвенять дзвінкі

в танку бешкетні

сніговії.

тварини, люди

і птахи

змішались в шалу

круговерті -

аж не вгадать

хто, де, який

в зимовій хижій

цій затії.

як наче біс

тримає вісь, 

навколо неї

вертить світом...

...і день як день -

прямує в ніч, 

де всі шляхи

в зорю затерті.

у стомі люд, 

втомився світ, 

з-за хмар зірки

мовчать уперто...

Публікації: Ем Скитаній

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 24.12.2020 22:04  Серго Сокольник => © 

Розумію, Еме... 

 24.12.2020 14:12  Ольга Шнуренко => © 

Змішалось все у круговерті, не зрозуміло, хто є свій, а хто чужий, подяка Вам за роздуми відверті, коли вже на порозі Рік новий... 

 24.12.2020 10:14  © ... => Тетяна Чорновіл 

то лише мрія, Тетяно, про таку віхолу...то "понарошку"...дякую за Ваше "чудово"! 

 24.12.2020 10:10  © ... => Каранда Галина 

от, оце точно вже!
...дякую, Галино! 

 24.12.2020 07:08  Тетяна Чорновіл => © 

Чудова поезія! Аж сама ледь не згубилась у вирі Вашої віхоли!)) 

 23.12.2020 22:44  Каранда Галина => © 

аж не вгадать

хто, де, який

в зимовій хижій

цій затії.

А таки й не вгадати. Навіть без зимової віхоли не вгадати, хто є хто...