Троянди по стіні

«- Бог дав нам пам’ять, щоб ми могли
мати троянди навіть у грудні.»
(Джеймс Метью Баррі)

Твій присмак, пізній день, вода та дух троянди –

холодний дім пустий, я в ньому тільки сам,

самотністю в полон захоплений наза́вжди –

летіти спогадам, як восени листкам.

Не втеча з горя, ні, не потяг до надії.

Злітає срібний серп, а сонцю час іти.

Царює спокій тут, мов легким сяйвом віє,

зі мною в злагоді готовий розцвісти.

І вечір настає, густішає у тіні,

що затаїлася в бутонах по стіні…

Смакуючи п`ю сум, радіючи рослині –

від спілкування з нею затишно мені.

13.01.2021р.

Візьміть участь в обговоренні