20.01.2021 07:26
for all
41 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Тетяна Чорновіл

Ведмідь і бурундук

Ведмідь і бурундук Віршований український варіант нівхської народної казки

Прокинувся ведмідь зарані трохи:

В снігу земля, та й вітер ще холодний.

Тож харч здобути ще немає змоги –

Побрів з барлогу, хмурий та голодний.


Йде навпростець, чагарники ламає

Аж чує – щось під пнем шкребеться наче

Агов! Живий тут є хто чи немає?! –

Ревнув і розхитав той пень добряче.


Рудий звірок враз вигулькнув на холод:

Я бурундук. Чого ревеш так, діду?

А я ведмідь! Мене замучив голод!

Нема чогось у тебе для обіду?


Метнувся бурундук під пень знадвору, 

З пучком солодких корінців вернувся.

Ведмідь їх згриз, зморивши голод скоро, 

Враз подобрів і сито посміхнувся:


– О, бурундуче, друже рудуватий

Тобі я вдячний за смачні гостинці

Які змогли мій голод втамувати!

Й звірка погладив кігтями по спинці.


На пні ще трохи бурундук посидів, 

Та й знов під корінь шаснув з переляку.

З тих пір на спинці від ведмежих кігтів

П’ять темних смужок має, як відзнаку.




Нівхи – один з корінних народів Російської Федерації, самоназва – нівхгу (людина). Сусідні народності називають їх ще – гіляха, гільями. Росіяни подекуди спростили назву і до 1930 року надавали цій назві форму «гіляки». Тож частина старих нівхів називають себе гіляками й донині. Ця народність відноситься до північноазійської групи монголоїдної раси палеоазійців.

Нівхи розселені в північній частині острова Сахалін і в басейні річки Тим (російською Тимь), десь біля 2 тисяч осіб і на Нижньому Амурі 2386 осіб. За переписом населення у 2002 році чисельність нівхів зросла до 5, 2 тисяч.

Народність спілкується нівхською мовою, яка має два діалекти – східно-сахалінський і амурський. Поширена також державна російська мова. Писемність створена в 1932 році і була основана на латинському алфавіті. На кирилицю змогли перевести тільки в 1953 році.

Нівхські казки, як і казки інших народів півночі, створені на основі народних переказів, подій та природних явищ. У багатьох казках головними героями виступають звірі та птахи, які співіснують з людьми.

Казка «Ведмідь і бурундук» є в декількох варіантах, які різняться один від одного поясненням причини, чому ведмідь «погладив» бурундука кігтями по спинці, в результаті чого звірок і дотепер має 5 темних смужок на рудому кожушку. Один з варіантів казки представлений тут у віршованому вигляді.

Публікації: Тетяна Чорновіл

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 25.01.2021 05:51  © ... => Анатолій Костенюк 

Дякую!!! Останнім часом поринула в казковий фольклор народів Півночі і Сходу росії. Знаходжу там безліч цікавинок для розуміння, не тільки в фольклорі, але й у історичних довідках. 

 25.01.2021 05:48  © ... => Борис Костинський 

Дякую, Борисе!Останнім часом маю мало часу на творчість. От хіба на дитячу викроюю. Приємна Ваша увага і оцінка! 

 25.01.2021 05:47  © ... => Серго Сокольник 

Дякую, Серго! Останнім часом взялася до дитячої творчості, і вибратися звідси дуже важко! Захоплює! Спасибі за чудовий відгук і високу оцінку! 

 25.01.2021 05:44  © ... => Надія Крайнюк 

Дякую!!! Правда, то не мій варіант появи смужок у бурундука, а нівхського народу. У них є декілька варіантів цієї казки, в яких ведмідь незмінно "гладить" бурундука по спинці, але з різних причин: лагідно, випадково, з роздратуванням))) Я вибрала лагідний варіант вдячності, хоч вдячність та таки ведмежа))) Спасибі, що читаєте! 

 21.01.2021 12:53  Надія Крайнюк => © 

Просто чудово! А фінал змусив від душі засміятися. Нічого собі віддячив! Дякую за таку красу. Ваш варіант появи смужок на спинці бурундучка приймається :-) Дякую за казку. 

 20.01.2021 13:13  Серго Сокольник => © 

Таню, моє шанування! Писати для дітей, цікаво і легко- це окремий Дар Божий) 

 20.01.2021 12:10  Борис Костинський => © 

В усіх відношеннях ЧУДОВО! 

 20.01.2021 08:47  Анатолій Костенюк => © 

Цікава казка. Розумна. Заспокоює та пояснює життя, як міф.